Поезія 2013 р.

Поезія Світлани Гоч "На березі слова"



У Зарваниці

 

Я невимовну цю красу не мовлю,

Де спокій неба пишуть хмари блідолиці,

І спокій цей, як молитвеник, молю,

У раї на землі – у Зарваниці.

 

Тут вранці вітер ніжно понесе

Пташиний спів до Божої світлиці,

І ліс розкаже Богові про все

У казці на землі – у Зарваниці.

 

І Мати Божа з ясним Немовлям

Тебе про щось привітно запитає,

А рожа біла з личком-янголям

Тебе пахуче тепло привітає.

 

І тут, край неба, низько-унизу

Ще зачерпну студеної водиці,

Й залишу тихо крапельку-сльозу

Із Богом на прощання в Зарваниці.

 

липень 2013 р.

 

***

Мете, немовби тільки Стрітень.

Земля пішла під сніг на дно.

– Я вже за тиждень, – мріє Квітень

І сонцем стукає в вікно.

 

Лелеки, леле, прилетіли,

І дзьобом – в сніг, крилом – в замет,

І по коліна в заметілі

Вночі клюють хвости комет.

 

Чи десь в дорозі помилились,

Чи втратили орієнтир?

Та ж саме тут торік молились

Весняно-польовий псалтир.

 

О, це було! Весна і небо,

Що сперлось ніжно на гніздо.

Там з лелечатами спічне Бог,

Скотивши сонячний візок.

 

А поки що – лелеча доля

Застрягла хтозна-де в снігах.

І кілька днів вже серед поля

Кохану гріє змерзлий птах.

 

Автор Світлана Гоч, с.Жовтневе, Тернопільський р-н., 23.03.2013 р.Б.



Создан 27 дек 2013



"Мозаїка життя" © 2013-2017.