Поезія 2009 р.

Поезія Світлани Гоч "На березі слова"



Всупереч кризам


Нам не звикати до осені в лютому,

Нас не здивуєш життям навиворіт.

В рідному краї, ще не забутому,

Виберіть українця в собі, виборіть!

 

Серед фарсу і глуму лото політичного

Треба часу, щоб впасти на дно каламутному.

Відшукайте в собі виняткове зі звичного,

Дайте відстоятись у собі мудрому.

 

Перли розсипано, втоптано в каламуть.

Кожна – ціною сумління невчасного.

Падають роси на трави, падають,

Землю вмивають від бруду вчорашнього.

 

2009

 

***

Псевдоніми любові

 

Цей вечір здивував раптовим снігом,

У небі зорі склалися в твій профіль.

За місячним таємно-тихим світлом

Заховані псевдоніми любові.

 

                              Упали зорі у сніги ранкові

                                                 Весна так просить зимними вустами

                                    Загріти сніг у погляді, у слові,

                                                 Той сніг, що впав зимою поміж нами.

 

Сади такого снігу не чекали –

Студене диво на веснянім гіллі.

А ми кохання легко віддавали

У руки сніжно-білій заметілі.

 

2009

 

***

Чи зможу я віднині так прожити,

Щоби життя вросло в слова, в пісні.

Щоб кожен день, як пісню, полюбити.

Любити – зможу. Не любити – ні.

 

Чи зможу завтра я із тим змиритись,

Що час пройшовся лезом по мені,

Аби на вірші дрібно розкришитись.

Змиритись – зможу. Зрозуміти – ні.


Автор С. В. Гоч, с.Жовтневе, Тернопільський р-н., 2009 р.Б.



Создан 27 дек 2013



"Мозаїка життя" © 2013 - 2018