Поезія 2006 р.

Поезія Світлани Гоч "На березі слова"



Коли заплакав з горя Діоген:

– О, де вона? О, де людина?! –

У світі болю і проблем

Народжувала жінка сина.

 

Дитя і мати – суть єдина.

Життя в віках несеться стрімко.

Прозрів мудрець: лиш та – Людина,

Якої серцем стала жінка.

 

Удень – в руках із ліхтарем,

Вночі – при місячному світлі

Шукає вічний Діоген

Єдину жінку в цілім світі.

 

2006

 

***

Вже позіхає в сутінках осіння днина,

Махнув крилом прощально перелітний птах.

А при дорозі тихо сонна горобина

Затисла жар в дрібненьких кулачках.

 

Автор Світлана Гоч, с.Жовтневе, Тернопільський р-н., 2006 р.Б.



Создан 26 дек 2013



"Мозаїка життя" © 2013-2017.