Поезія 2003 р.

Поезія Світлани Гоч "На березі слова"



В горісі губить вітер баритон,

Зимує осінь по той берег неба.

Сміється жовтень у твій жовтий сон:

Це все тобі.

Це все лишень для тебе.

 

2003

 

***

Абрикосова усмішка айстри

Рум’янить

Анемію дня.

 

***

 

Вересневий сон

 

Гарячих айстр осінніх тишу

Віддала стиглим вечорам.

На кленах вітер вірші пише –

Баладу стомленим очам.

 

Вже за вікном кохає вечір

Свою безтямно-чорну ніч.

Лягають сутінки на плечі…

Заснула. Зняла втому з пліч.

 

Поплентались попідвіконню

Неперевиспані ще сни.

І повертала їх спросоння

До вересневої весни.

 

Наздоганяла і летіла,

Ставала, бігла, знову йшла.

Любила все, всього хотіла

Наскільки вміла і могла.

 

Хотіла в листопаді літа,

Хотіла в серпні білих зим,

Рости хотіла і маліти,

Втекти від нього й бути з ним.

 

Чи там далеко, чи тут близько

Все так було, чи лиш приснилось?

Хтось нахилився низько-низько

Й прошепотів: не спи, Людмило!

 

Автор С. В. Гоч, 2003



Обновлен 22 дек 2013. Создан 21 дек 2013



"Мозаїка життя" © 2013-2017.